Склопакет - світлопрозора конструкція будівельного призначення з двох і більше стекол, скріплених (склеєних) між собою по контуру за допомогою дистанційних рамок та герметиків. Призначення склопакета як заміни звичайного скла — у підвищенні опору теплопередачі вікна, оскільки повітря та інші гази погано пропускають тепло.

Метод скріплення скла - бутиловий герметик і металева або пластикова дистанційна рамка. Пластикова рамка трохи підвищує опір теплопередачі. Конструкція склопакета закріплюється тіоколом або іншим герметиком.

Між склом часто знаходиться сухе повітря, проте для покращення характеристик опору теплопередачі всередину склопакета закачують благородні гази (аргон, ксенон, криптон) або вуглекислий газ.

Наприклад, аргон не лише підвищує теплоізоляцію, а й позитивно впливає на шумоізоляцію. Головна якість склопакетів з аргоном полягає в тому, що вони не тільки зберігають тепло в приміщенні в холодну пору року, але й підтримують у ньому комфортну температуру у спеку.

Існує технологія виготовлення склопакетів з вакуумним прошарком, але вона досить рідкісна. За такої технології два стекла відстоять один від одного на відстані менше міліметра, а для запобігання їх злипанню між склом знаходяться розпірки (пілари) з металу або склокераміки з кроком 2-4 см.

Склопакети розрізняються за способом виготовлення:

Виготовлення за стандартною технологією, де є металевий або пластиковий спейсер, в який засипається молекулярне сито, після чого склеєне скло обмазується по кромці силіконом, ізомелтом, полісульфідним або поліуретановим герметиком, що є вторинною герметизацією.
Виготовлення за технологією «теплий край». Технологія нова та перспективна. Відрізняється від стандартної тим, що замість багатокрокового виготовлення склопакета тут використовується всього 2 кроки (нанесення гнучкого спейсера, пресування), що значно економить час і гроші. Склопакет виходить тепліше, ніж за стандартного способу виготовлення.